26 червня 2018 року відбулась презентація проекту "Особливі мрії та професії", в якому автори показали вихованців "Центру дозвілля та соціальної реабілітації БФ "Карітас-Львів УГКЦ" для молодих людей з особливими потребами" в тій ролі, в якій суспільству важко уявити собі особливу молодь. Фотографії були зроблені в момент виконання незвичними молодими людьми звичайних соціальних занять, творчих завдань та добрих справ. Усміхнені та щасливі обличчя на фото мають привернути увагу до проблеми соціалізації та самореалізації людей з особливими потребами в сучасному українському суспільстві.
У вересні 2019 року у Львові у великому залі колишньої синагоги на вул. Вугільній 3, за підтримки Львівського товариства єврейської культури, відбулося перше відкриття артпроєкту "УРБАНІСТИЧНА ЗИМА 32". Фотороботи, із яких складається експозиція, нагадують графічні замальовки вугільним олівцем на білосніжному папері – із першого погляду здається, що це результат глибокої постобробки, але такого ефекту автори досягнули шляхом експериментів із ракурсами, світлом і снігом, природним тлом.
Документальний фільм "Салат"- це не кулінарний посібник, або частина поширеного нині культу шлунку. Нарізка овочів, яка канвою пронизує стрічку, символізує сегментність суспільства, частина якого складала в свій час основу оборони країни. Додавання, чи нестача певних інгредієнтів відіграє важливу роль. А від властивостей умовного "Салату" залежить його якість та "смакові" відмінності. Насправді це унікальні історії колишніх військових, які повернулись з війни й змушені дивитись на оточуючий світ крізь призму подій фронту. Проте, кожна історія у фільмі позитивна, кожен з героів розробив для себе певну стратегію адаптації до реального життя і дає з екрану дієві поради тим, хто цього потребує. Проєкт передбачає участь глядачів у спільному приготуванні салату та обговоренню тем, тісно пов’язаних з тематикою фільму.
В фільмі "Вареники" показаний світ очима незвичних дітей та піднімається тема ставлення до них нашого суспільства. Самі герої фільму - діти з аутизмом та синдромом Дауна з львівського театру тіней "Картинка", є операторами, і це робить фільм ще цікавішим. Назва фільму – "Вареники" є символічною, і режисери пропонують почати перегляд картини з незвичної атракції – ліплення вареників. До цього дійства Сашко та Дарина запрошують долучитися глядачів, відвідувачів фестивалю, особливих дітей та їх батьків. Під час такої спільної справи глядачі матимуть можливість познайомитись ближче з дітьми, про яких йде мова в фільмі, відчути їх особливість і доторкнутися до їхнього світу. Зі свого боку, особливі діти завжди раді брати участь в різних творчих заняттях і ділитися своїми позитивними емоціями з різними людьми.
Дебютний фільм для режисерів.
Це перший фільм із серії "Їжа та незвичайні люди". У 2018 році фільм "Борщ" отримав нагороду на 50-му ювілейному кінофестивалі в Хьюстоні, США. Люди з інвалідністю із Запоріжжя приїхали до Львова, щоб показати свій благодійний виступ. Вони провели там три дні, побували в багатьох різних місцях і розповіли про своє життя.
Паралельна історія у фільмі - це приготування сімейного борщу. Борщ - одна з улюблених і відомих страв в Україні.
Борщ, як наше суспільство, складається з різних компонентів, простих і складних. Якість і смак борщу залежить від якості його компонентів. Іноді зовнішній вигляд компонентів не привабливий, але всередині ви знайдете ідеальний зміст.
Кількість інвалідів у світі становить близько 15 відсотків. Іноді люди дивляться на інвалідів зі страхом чи огидою, іноді людям підходить не помічати їх. Але люди з інвалідністю є невід'ємною складовою нашого суспільства. Ми залишимось людьми чи ні? Це буде залежати від нашого ставлення до таких людей.
Мета проекту – промоція здорового способу життя, читання цікавих та свіжих книжок і здорового харчування. Також це наочна можливість зруйнувати стереотипи, пов’язані з бібліотеками та бібліотекарями, та показати, що наші бібліотечні заклади є сучасними, креативними, інноваційними.
Протягом 2019 року ми брали участь в проєкті "Імпульс. Левинський" в якості відео операторів та фотографів. На основі інтерв'ю з мешканцями будинків, побудованих за проєктами відомого львівського архітектора Івана Левинського був створений документальний фільм "Левинський. Сусіди". Цей фільм в рамках проєкту був представлений у Львові та у Відні.
Проект розповідає про відомого українського радіо аматора
Проєкт складається з інтерв’ю з євреями зі Львова, фотографії їх молодості та відеозаписи про їхнє існування в наш час. Ці люди живуть у Львові все своє життя - і вони того ж віку, як Ізраїль. Але лише деякі з них мали можливість відвідати цю країну, інші досі мріють це зробити. Кожен з людей розповідає нам про свої особисті думки про Ізраїль та його єврейське життя у Львові. У цьому фільмі використовувались експериментальну драматичну техніку, тож там не можна було зустріти жодних стандартних елементів як головного героя, сюжету, конфлікту тощо. Аудиторія може спробувати знайти головну ідею фільму на власний смак. Але загалом сюжетну лінію можна порівняти із перегортанням сторінок старого фотоальбому. І атмосфера фільму, і зміст діалогів створюють основу для медитації та ретроспективи.
Спільний проєкт з хором хлопчиків "Дударик бенд" та Львівською Балетною школою. Музичний фільм до дня Матері.
Люди щодня ходять по них, діти щодня грають біля них, їх використовують як будівельний матеріал.
Надгробки з єврейського кладовища в самому серці сучасного міста ...
Святкування українського різдва, колядки, різдвяні співи.
Шмуель Агнон, "Гість на ніч" ... Книга товста, і мало хто розуміє, про що йдеться. Про що це говорить? Книга розповідає про гостя на ніч, який приїжджає до Бучача з іншої країни. Він знаходить там Бет-Мідраш абсолютно порожній, закритий, покинутий, ніхто туди не приходить. Там пожежа ніколи не горить. А що він робить?
Він купує дрова, запалює вогонь і вдихає нове життя до цих старих стін. Потім, наприкінці книги, він повертається додому, за море ... Але що він залишив після нього?
Він пішов після Бет-Мідраша, який знову відвідують люди.
Зараз у цій старій самбірській синагозі ми бачимо людей зі Львова, Каліфорнії, Казані, Ізраїлю, Доброміля, Самбора з різних місць… І ми можемо відчути себе героями книги Агнона, які завітали сюди і затамували подих у старих стінах синагоги нове життя ... Після 70 років мовчання ...
На чолі столу сидить Сергій. Він розповідає про те, як він та його друг приїхали до Львова рік тому. У Сергія було лише близько 116 доларів у кишенях. Вони нікого не знали у Львові і не мали де ночувати. У Сергія була мрія зробити 10 000 позитивних фотопортретів українців.
Він зробив фотостудію в чорній будці на центральній вулиці Львова. Він почав робити безкоштовні фотопортрети та представляти їх людям. Перший раз люди боялися зайти. З певного часу багато людей в Україні знали про Сергія та його проєкт - Найбільший фотопортретний проєкт у світі - "Добрі фото Львів".
Сергій розповідає про свої творчі рішення різних завдань.
Сергій завершив свій проект у День Незалежності України та зумів відкрити виставку у мерії.
Кінопроєкт "Французьке обличчя Львівщини / Le visage français de la région de Lviv" зорієнтований на висвітлення фактів культурного співіснування та взаємовідносин між французами та українцями на прикладі Львова і Львівської області та покликаний популяризувати українсько-французькі взаємозв'язки й актуалізувати пам'ятки та місця пам'яті французької культури.
Перший документальний фільм про фестиваль Шипіт. Гігантська ватра та неймовірна атмосфера українських Карпат.
Андрій хлопчик з аутизмом - головний герой фільму. Він відвідує гончарну студію у Львові. Медики з усього світу впевнені, що робота з глиною має значний вплив на людей з аутизмом. Глина має чудовий терапевтичний ефект, вона лікує, заспокоює і вдосконалює психомоторні навички.
З іншого боку було доведено, що музика також може вилікувати ...
Прекрасна музика Романа Роса та Юрія Зморовича.
Протягом червня-вересня 2019 року ми працювали, як фото та відео супровід одного з найбільших в Україні виставкових проєктів "Ангели", автором якого є Павло Гудімов. Було зроблено фільм про відкриття проєкту та повнометражний фільм-кураторська екскурсія по всім виставковим залам проєкту, та висвітлені найяскравіші експонати проєкту.
Ми проводимо багато часу слухаючи улюблену радіо хвилю, чи то в транспорті, чи то на спортивному тренуванні, чи то під час робочої перерви, або ще краще, коли просто відпочиваємо. Інколи нам дуже цікаво, хто ж насправді там, на іншому кінці міста або навіть країни, має такий приємний голос та чудове почуття гумору, що не дає нам сумувати в будь-якій ситуації. Виявляється, що радіо-ведучі часто залишаються за кадром, поза увагою, ми знаємо лише їх голоси.
Фільм розповідає про українських художників, які своїми роботами допомогли відновити Свято-Іванівську лавру у Львові. Як і за часів митрополита Андрея Шептицького, митці, скульптори, музиканти та інші творчі люди об’єднувались великою справою - збереженням української культурної спадщини. Автори працювали над фільмом близько року та отримали унікальні матеріали. Були інтерв’ю з художниками, розповіді про їхнє мистецтво життя, історії їхнього мистецького шляху - все це описує неймовірну атмосферу та духовні риси головних героїв фільму. Але фільм так і не зміг пройти через цензуру, і авторам було запропоновано викинути унікальні матеріали як сміття. Тим не менше фільм був закінчений і збережений для наступного покоління благодійників… З боку авторів цей фільм справді є їхньою молитвою до митрополита і розумінням його величі та значення для української нації.
Міжнародний мистецький проєкт «Місто VS Карантин» це унікальна просторова фото-інсталяція, доповнена аудіо-відео-візуальними ефектами, результат спільної роботи команди кураторів, митців та архітекторів м. Львова. Проєкт реалізовано спільно з Львівською спілкою архітекторів НСАУ та за підтримки Департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА.
Фільм розповідає про художника Михайла Яськовича, який протягом тривалого періоду життя робить макети дерев'яних церков, зруйнованих людьми чи часом. Кожну модель він робить вручну, знаходить відповідні матеріали, розробляє креслення. Тепер ми маємо унікальну можливість побачити красу дерев’яних церков завдяки такому дивовижному майстру. У фільмі Михайло Яськович каже, що в кожній церкві, яку він робить, повинен бути вівтар - це душа церкви, без неї церква порожня. Він мріє, щоб люди цінували дерев'яні церкви, які ще існують. Михайло впевнений, що на відміну від сучасних церков дерев'яні храми зберігають історію української нації, її традиції та мають особливу цінність для кожного українця.
Проєкт «ЩАСЛИВИЙ КВИТОК» - серія авторських фоторобіт Дарини і Сашка Балабаїв. Автори проєкту використали експериментальну техніку для імітації захисного скретч шару, який зазвичай використовують на лотерейних квитках. І ось перед глядачем повстають такі очікувані моменти пост карантинного життя, нашого майбутнього спільного, соціального, мистецького та культурного життя після закінчення пандемії та карантинних обмежень.
Сашко – художник наївіст, не має художньої освіти і почав писати картини зовсім недавно, в листопаді 2020 року. Ця арт терапія допомагає йому пережити моменти соціального вакууму та відновитися для успішної творчості. Роботи Сашка Балабая дещо іронічні, глибокі та по дитячому наївні, містять елементи ар брюту. В кожній картині є кольорові кульки, які нагадують кульки в сухому басейні для малих дітей, для автора це повернення до спокійного та щасливого дитинства, моментів безтурботності та спокою.
Міжнародний фестиваль театральної фотографії «Інтермедія» відбудеться у Львові, в кінці серпня 2021 року.
В рамках фестивалю запланована вулична експозиція фотографій в дворику Першого Театру. На відкритті відбудеться імпровізована презентація вистав, які гратимуться на сцені в цьому театральному сезоні.
Ідея цього проекту – візуалізація театрального дійства та різноманіття сценічних образів на сценах театрів різних країн світу. Фотографи, які братимуть участь в проекті стануть співавторами яскравого дійства та діалогу акторів та глядачів, який стане передмовою до прийдешнього театрального сезону.
Проект "Леся Українка. Лісова пісня. Перезавантаження снів" - це серія робіт, де автор зобразив
героїв фентезійного твору «Лісова пісня» відомої української письменниці Лесі Українки, в цьому році ми маємо 150 років з дня народження цієї надзвичайної авторки та 110 років з
часу написання нею «Лісової пісні». Міфічні істоти Лесі Українки у роботах Сашка Балабая алегоричні та сучасні, це втілення власних переживань автора, його рефлексії стосовно сьогодення і радянського минулого, технічного прогресу та майбутнього людства.
2023 - Group exhibition Korsakiv Museum of Modern Ukrainian Art
2023 - Personal exhibition, project "CITY", Cafe "Krymska Perepichka", Lviv, Ukraine
2023 - Group exhibition/charity auction, Khersonshchyna tse Ukraina", Ternopil, Ukraine
2022 - Group exhibition "Inspired by Pinzel in Godovytsia", Verkhovna Rada, Kyiv, Ukraine
Сашко – художник наївіст, не має художньої освіти і почав писати картини зовсім недавно, в листопаді 2020 року. Ця арт терапія допомагає йому пережити моменти соціального вакууму та відновитися для успішної творчості. Роботи Сашка Балабая дещо іронічні, глибокі та по дитячому наївні, містять елементи ар брюту. В кожній картині є кольорові кульки, які нагадують кульки в сухому басейні для малих дітей, для автора це повернення до спокійного та щасливого дитинства, моментів безтурботності та спокою.
Проект "Леся Українка. Лісова пісня. Перезавантаження снів" - це серія робіт, де автор зобразив
героїв фентезійного твору «Лісова пісня» відомої української письменниці Лесі Українки, в цьому році ми маємо 150 років з дня народження цієї надзвичайної авторки та 110 років з
часу написання нею «Лісової пісні». Міфічні істоти Лесі Українки у роботах Сашка Балабая алегоричні та сучасні, це втілення власних переживань автора, його рефлексії стосовно сьогодення і радянського минулого, технічного прогресу та майбутнього людства.
Проект "Леся Українка. Лісова пісня. Перезавантаження снів" - це серія робіт, де автор зобразив
героїв фентезійного твору «Лісова пісня» відомої української письменниці Лесі Українки, в цьому році ми маємо 150 років з дня народження цієї надзвичайної авторки та 110 років з
часу написання нею «Лісової пісні». Міфічні істоти Лесі Українки у роботах Сашка Балабая алегоричні та сучасні, це втілення власних переживань автора, його рефлексії стосовно сьогодення і радянського минулого, технічного прогресу та майбутнього людства.
Проект "Леся Українка. Лісова пісня. Перезавантаження снів" - це серія робіт, де автор зобразив
героїв фентезійного твору «Лісова пісня» відомої української письменниці Лесі Українки, в цьому році ми маємо 150 років з дня народження цієї надзвичайної авторки та 110 років з
часу написання нею «Лісової пісні». Міфічні істоти Лесі Українки у роботах Сашка Балабая алегоричні та сучасні, це втілення власних переживань автора, його рефлексії стосовно сьогодення і радянського минулого, технічного прогресу та майбутнього людства.