Сашко Балабай.
Вірші для діт ей
Працюю татом
Мама каже : «Що я бачу,
Хто лежить такий ледачий,
Їсть цукерки, каву п’є,
Дві години не встає,
В телевізор носа всунув,
Книжку під диван засунув,
Іграшки всі розкидав,
До уроків не сідав ?
-Мамо, ти мене дивуєш,
Коли так за всім пильнуєш.
Ти розпитуєш багато …
Просто я роблю як тато.
Сила
Над тарілкою із супом наш Івасик засинає.
Пів години ту картоплю по тарілці він ганяє.
- Ні, не хочу, ні, не можу, він без смаку і огидний.
- Так,-зайшов в кімнату тато,- ця історія набридла.
- Я іду в свою кімнату, зараз я ремінь дістану !
- Ні не буду, ні, не хочу, їсти я того не стану !
-Дайте ви мені хвилинку,- тихо мовила бабуся.
- Без погроз і без образи я спокійно розберуся.
- Є під супом, на тарілці, міць і сила, як у тата.
- Де та ложка ? Я ту силу дуже-дуже хочу мати.
- Йой, я бачу як Івасик став міцніше,-каже мама.
- Може ми і в каші силу пошукаємо так само ?
Шухляда
-Ви не бачили цукерок,
Що лежали у шухляді ?
-Я не брав,то, може, кішці
Вони стали на заваді ?
-Може й так, а як же сталось,
Що та кішка ключ дістала ?
Відчинила дуже тихо
І втекла, накоїв лиха.
Ти не знаєш, як так сталось,
Як це диво відбувалось ?
І чому, синочку любий ,
В шоколаді твої губи ?
Хто краще співає
-Я співаю краще тебе,-
Хвалиться Сашко про себе,-
-Я співаю всіх гарніше,
В мене голос красивіше.
У розмову Гнат вступає :
-Ні , я краще всіх співаю.
-Починаю я співати,
Тато вилітає з хати.
Непритомніє матуся,
коли я до справ беруся.
Починає пес скиглити,
Може дід почервоніти.
Я учора так співав,
Кіт наш з дерева упав.
Хочеш, гучно заспіваю ?
Зараз я натхнення маю.
Сашко втік – кущі тріщали,
Тільки п’ятки заблищали.
Туристи
Ми готуємось в похід,
Ідемо разом на Схід.
Щоби там не бідувати,
Будемо запас збирати.
Пиріжки приніс Андрійко,
Ковбасу та хліб – Марійка,
Принесла цукерок Христя,
Яромир – з капусти листя,
Шоколадку, мінералку.
Тортик принесла Наталка,
Гнат – із сиром бутерброд.
Все ! Готові до пригод !
Готувались, гомоніли,
Поки всі не зголодніли.
Подолали їжу в мить,
Сплять усі – аж гай шумить.
Що робити ?
- Мамо, підійди сюди,
Я пів кроку до біди !
- Ти чого кричиш малятко,
Мов налякане звірятко ?
- Мамо, швидше підійди,
Бо не обійти біди !
- Не кричи, у мене справи
І мені не до забави.
Репетуєш, мов печена.
Краще ти іди до мене.
- Добре, мамо, ось і я,
На нозі біда моя.
Я ногою в бруд ступила,
Черевичок забруднила.
Вибач, мамо, що підлога
Вся в багнюці до порога.
Пиріжки
Ми у двох із моїм татом
Пиріжки пекли до свята.
Щоб матусю здивувати
Напечемо їх багато.
Тато воював з мукою,
Я допомагав водою.
Дві години бій нерівний
І нарешті витвір дивний.
Пиріжки такі духмяні,
І м’якенькі і рум’яні.
Тільки мама щось суворо
Дивиться на стіл і вгору.
Ой , а ми ж забули с татом
Після битви все прибрати.
В тата вуха всі в муці,
В мене тісто на руці.
Трохи тіста на підлозі,
На вікні і на порозі.
Трохи тіста на коті,
Ціла купа на плиті.
Три години я і тато
Прибирали нашу хату.
Рибалка
Поплавок, гачок і палка.
Тягне рибу наш рибалка.
Вудочка тріщить і гнеться,
Та рибалка не здається.
Обіцяв для татуся
Він спіймати карася.
Ось ми бачимо улов …
Поплавок пірнає знов,
І на берег наш рибалка
Витягає лише банку.
Помічники
З ранку маємо турботу,
Іде тато на роботу.
- Де сніданок положили ?
- У кишеню ми налили
Чай та каву. А канапку
Ми поклали в твою шапку.
В чоботи поклали сало.
Пів кіло не буде мало ?
Хліб засунули у сумку,
Додали жувальну ґумку.
Мама каже : «Ковбасу
Я пізніше донесу».
Помічники
З ранку маємо турботу,
Іде тато на роботу.
- Де сніданок положили ?
- У кишеню ми налили
Чай та каву. А канапку
Ми поклали в твою шапку.
В чоботи поклали сало.
Пів кіло не буде мало ?
Хліб засунули у сумку,
Додали жувальну ґумку.
Мама каже : «Ковбасу
Я пізніше донесу».
Помічники
З ранку маємо турботу,
Іде тато на роботу.
- Де сніданок положили ?
- У кишеню ми налили
Чай та каву. А канапку
Ми поклали в твою шапку.
В чоботи поклали сало.
Пів кіло не буде мало ?
Хліб засунули у сумку,
Додали жувальну ґумку.
Мама каже : «Ковбасу
Я пізніше донесу».
Помічники
З ранку маємо турботу,
Іде тато на роботу.
- Де сніданок положили ?
- У кишеню ми налили
Чай та каву. А канапку
Ми поклали в твою шапку.
В чоботи поклали сало.
Пів кіло не буде мало ?
Хліб засунули у сумку,
Додали жувальну ґумку.
Мама каже : «Ковбасу
Я пізніше донесу».
