Сашко Балабай.
 Вірші для діт ей

Працюю татом

 

Мама каже : «Що я бачу,

Хто лежить такий ледачий,

Їсть цукерки, каву п’є,

Дві години не встає,

В телевізор носа всунув,

Книжку під диван засунув,

Іграшки всі розкидав,

До уроків не сідав ?

-Мамо, ти мене дивуєш,

Коли так за всім пильнуєш.

Ти розпитуєш багато …

Просто я роблю як тато.

Сила

 

Над тарілкою із супом наш Івасик засинає.

Пів години ту картоплю по тарілці він ганяє.

- Ні, не хочу, ні, не можу, він без смаку і огидний.

- Так,-зайшов в кімнату тато,- ця історія набридла.

- Я іду в свою кімнату, зараз я ремінь дістану !

- Ні не буду, ні, не хочу, їсти я того не стану !

-Дайте ви мені хвилинку,- тихо мовила бабуся.

- Без погроз і без образи я спокійно розберуся.

- Є під супом, на тарілці, міць і сила, як у тата.

- Де та ложка ? Я ту силу дуже-дуже хочу мати.

- Йой, я бачу як Івасик став міцніше,-каже мама.

- Може ми і в каші силу пошукаємо так само ?

Шухляда

 

-Ви не бачили цукерок,

Що лежали у шухляді ?

-Я не брав,то, може, кішці

Вони стали на заваді ?

-Може й так, а як же сталось,

Що та кішка ключ дістала ?

Відчинила дуже тихо

І втекла, накоїв лиха.

Ти не знаєш, як так сталось,

Як це диво відбувалось ?

І чому, синочку любий ,

В шоколаді твої губи ?

Хто краще співає

 

-Я співаю краще тебе,-

Хвалиться Сашко про себе,-

-Я співаю всіх гарніше,

В мене голос красивіше.

У розмову Гнат вступає :

-Ні , я краще всіх співаю.

-Починаю я співати,

Тато вилітає з хати.

Непритомніє матуся,

коли я до справ беруся.

Починає пес скиглити,

Може дід почервоніти.

Я учора так співав,

Кіт наш з дерева упав.

Хочеш, гучно заспіваю ?

Зараз я натхнення маю.

Сашко втік – кущі тріщали,

Тільки п’ятки заблищали.

Туристи

 

Ми готуємось в похід,

Ідемо разом на Схід.

Щоби там не бідувати,

Будемо запас збирати.

Пиріжки приніс Андрійко,

Ковбасу та хліб – Марійка,

Принесла цукерок Христя,

Яромир – з капусти листя,

Шоколадку, мінералку.

Тортик принесла Наталка,

Гнат – із сиром бутерброд.

Все ! Готові до пригод !

Готувались, гомоніли,

Поки всі не зголодніли.

Подолали їжу в мить,

Сплять усі – аж гай шумить.

Що робити ?

 

- Мамо, підійди сюди,

Я пів кроку до біди !

- Ти чого кричиш малятко,

Мов налякане звірятко ?

- Мамо, швидше підійди,

Бо не обійти біди !

- Не кричи, у мене справи

І мені не до забави.

Репетуєш, мов печена.

Краще ти іди до мене.

- Добре, мамо, ось і я,

На нозі біда моя.

Я ногою в бруд ступила,

Черевичок забруднила.

Вибач, мамо, що підлога

Вся в багнюці до порога.

Пиріжки

 

Ми у двох із моїм татом

Пиріжки пекли до свята.

Щоб матусю здивувати

Напечемо їх багато.

Тато воював з мукою,

Я допомагав водою.

Дві години бій нерівний

І нарешті витвір дивний.

Пиріжки такі духмяні,

І м’якенькі і рум’яні.

Тільки мама щось суворо

Дивиться на стіл і вгору.

Ой , а ми ж забули с татом

Після битви все прибрати.

В тата вуха всі в муці,

В мене тісто на руці.

Трохи тіста на підлозі,

На вікні і на порозі.

Трохи тіста на коті,

Ціла купа на плиті.

Три години я і тато

Прибирали нашу хату.

Рибалка

 

Поплавок, гачок і палка.

Тягне рибу наш рибалка.

Вудочка тріщить і гнеться,

Та рибалка не здається.

Обіцяв для татуся

Він спіймати карася.

Ось ми бачимо улов …

Поплавок пірнає знов,

І на берег наш рибалка

Витягає лише банку.

Помічники

 

З ранку маємо турботу,

Іде тато на роботу.

- Де сніданок положили ?

- У кишеню ми налили

Чай та каву. А канапку

Ми поклали в твою шапку.

В чоботи поклали сало.

Пів кіло не буде мало ?

Хліб засунули у сумку,

Додали жувальну ґумку.

Мама каже : «Ковбасу

Я пізніше донесу».

Помічники

 

З ранку маємо турботу,

Іде тато на роботу.

- Де сніданок положили ?

- У кишеню ми налили

Чай та каву. А канапку

Ми поклали в твою шапку.

В чоботи поклали сало.

Пів кіло не буде мало ?

Хліб засунули у сумку,

Додали жувальну ґумку.

Мама каже : «Ковбасу

Я пізніше донесу».

Помічники

 

З ранку маємо турботу,

Іде тато на роботу.

- Де сніданок положили ?

- У кишеню ми налили

Чай та каву. А канапку

Ми поклали в твою шапку.

В чоботи поклали сало.

Пів кіло не буде мало ?

Хліб засунули у сумку,

Додали жувальну ґумку.

Мама каже : «Ковбасу

Я пізніше донесу».

Помічники

 

З ранку маємо турботу,

Іде тато на роботу.

- Де сніданок положили ?

- У кишеню ми налили

Чай та каву. А канапку

Ми поклали в твою шапку.

В чоботи поклали сало.

Пів кіло не буде мало ?

Хліб засунули у сумку,

Додали жувальну ґумку.

Мама каже : «Ковбасу

Я пізніше донесу».