Наталія Туліна-Маруняк
Історик мистецтва
"МИ живемо в світі осмисленої, ретрансльованої інформації, тонемо в надмірі споживацьких люксусів та яскравих ефектів – епоси Голівуду, національні герої, романтизація та декомунізація спадщини. Цей світ сучасної нам інформаційної повені захоплює несподіваними поєднаннями та жагучими реміксами.
Глибинних, визнаних геніїв української класичної культури ми щодня зустрічаємо в графічному принті наших банкнот, ми вже давно звикли розраховуватись «Лесями», «Грушевськими» чи «Шевченками». Уявлення про їхню творчість, часто залишаються на бекграунді – потужна сила Кобзаря, лірична жага Лесі Українки та феноменальна футуристичність Івана Франка, - доноситься до нас слабкими відголосками шкільної програми. Збиті штампи – «Пророк», «Каменярі», «Єдиний чоловік в українській літературі» - втрачають зв'язок з історичною реальністю, і що найвагоміше, з культурою щоденності.
Цьогоріч ми знову опинилися в аурі великого ювілею – 150 років від дня народження Лесі Українки, і чомусь, для актуалізації, чи переосмислення спадщини нам завжди потрібен ювілей! Що ж, понад 50-років «совка» несе і нестиме свої навантаження в ментальності, свідомості та емоційних складових культурних ініціатив. Та все таки вільні уми сучасної України мислять, творять та інтерпретують.
Проект Сашка Балабая «Леся Українка. Лісова пісня. Перезавантаження снів» - це цілеспрямоване, сугестивне, позбавлене академічних «кайданів», осмислення величної спадщини, - Пісні-Феєрії, унікального жанру, твору Лесі Українки «Лісова пісня». Автор вникає в образну побудову твору своїм тонким, зображальним методом – а власне, «бульбашковим фонотворенням». На наших очах відбувається народження нової форми малярського вислову – кольорові бульбашки в сім і понад слоїв творять оточення де проявляються кутасті, строго горизонтальні, часто поп-артівські, образи з «Лісової Пісні», одягнуті в одежі та личини нашого часу, набувають гострої актуальності та небачених трактувань.
Погляньте – на декілька портретів самої поетки – Лесі Українки – на одному – з її лику виростає рука, що тече в просторі бульбашок, а іншим кінцем перетискає горло – наштовхує нас до розмірковувань, над емоціями-викликами, що прописані в Лісовій Пісні, як епосі становлення «Вільного Духу».
Наступний портрет презентує нам «Креслення» Лесі Українки – трансляція шкільної метафори, обрамлення гігантської системи національної освіти та індивідуальних факторів сприйняття. Чи може сучасний ум та фантазія впіймати цю неймовірну мрію, потяг глибоководних сенсів, закладений в сюжеті та запеклій драмі «Лісової пісні»?
Вирішувати малярство технічним наповненням модульних, піторескно активних елементів не перша спроба в історії мистецтва, втім, – говорить про чітку позицію автора - пошуку відповідної для власної творчої практики мови, вислову та погляду на те, що хвилює, і про що хочеться дискутувати з використанням, в образних елементах найсильнішої зброї – почуття власної гідності та гумору."
ВИСТАВКИ ПРОЕКТУ
21.07.2021 - 21.08.2021 - арт простір кав'ярні "Мазурек, м. Львів, Україна
29.09.2021 - 12.10.2021 - Наукова бібліотека Національного університету імені І. Франка
"Леся Українка. Лісова пісня.
Перезавант аження снів"
NEWS
Проект «Леся Українка. Лісова пісня. Перезавантаження снів» - це серія робіт, в якій представлені художні образи героїв фентезійного твору «Лісова пісня» відомої української письменниці Лесі Українки,в цьому році маємо 150 років з дня народження цієї надзвичайної авторки та 110 років з часу написання нею «Лісової пісні».
